Отчий поріг Миколи Мушинки

«…При цій нагоді ще раз дуже вам дякуємо за організацію вчорашньої зустрічі – ми після неї надзвичайно збагачені і натхненні… З повагою і молитвою, Франциск, ЧСВВ»

Академік Микола Мушинка – постать добре знана в Україні. Високо шанована, авторитетна. У стосунках, справах, бесідах – людина щира і безпосередня, обовʼязкова й вимоглива. Не те, що добре, а глибоко обізнана в багатьох сферах. На ньому сходяться й перетинаються долі десятків й десятків провідних діячів українознавства та словʼянознавства з різних епох і з цілого світу.
Що готується його нове видання – ми знали. Навіть певним чином причетні. І все ж презент – перший том «Вибраних творів» Миколи Мушинки «Від отчого порога» став приємною несподіванкою і справжньою віддушиною в ці тривожні дні.

Отримати від автора фоліант майже на тисячу сторінок – справа небуденна. Тим більше, коли знаєш, що таких томів планується 20-25.
Символічно, але абсолютно закономірно, – перший том охоплює доробок автора, присвячений рідному Курову та його околицям. Упорядником виступив син Миколи Мушинки Олесь, який подав також розлогу передмову. Велика, може, й вирішальна заслуга у зʼяві цього видання налеть дружині Маґді, яка, окрім усього іншого, упродовж десятиліть старанно опікується підготовкою праць до публікації й скрупульозно їх фіксує.

Ми щиро вітали Миколу й Маґду Мушинків при цій нагоді, а до нас долучилися Володимир та Людмила Кришеники, отці-василіани Франциск Онисько та Лука Буняк. Ці затишні й змістовні години спілкування ніколи не зітруться з памʼяті.

Це мабуть той випадок, коли власне випадок стає традицією або й закономірністю. Колись у церкві в лемківській Зиндрановій ми стали свідками неймовірно приємної новини: Микола і Маґда Мушинки вчетверте стали дідом і бабою. Тоді — для Адамчика. Сьогодні ми про це з великою втіхою згадували. Бо саме нині в ужгородському привокзальному буфеті знову стали родинними свідками: світові явився другий правнук Мушинків, якому доля судить бути Іллею.

Нехай щастить йому в цьому бентежному світі!!!
Не випадковою видається й та обставина, що в маршрутці у напрямку автовокзалу відома українська поетка Ольга Тимофіїва зробила дарчий напис на своїй новій кнжці для Адамчика Мушинки, а ще один примірник «Малятам про звірят» спрезентувала без адресата. Звідки б то вона могла знати про Іллю!?

Отправьте комментарий on "Отчий поріг Миколи Мушинки"

Отправьте комментарий

Ваш email адрес не будет опубликован.


*